Прогалина в цивільно-правовому договорі – шалені збитки для підприємця

 

Для кожного підприємця вкрай важливо розуміти різницю між цивільно-правовим та трудовим договорами. Цивільно-правові та трудові відносини дещо схожі, проте в залежності від того який документ підписує підприємець він бере на себе абсолютно різний обсяг обов’язків та відповідальності.

 

Тож, нагадуємо основні відмінності між цивільно — правовим та трудовим договорами.

Трудовий договір покладає обов’язок створення безпечних умов праці, покладає відповідальність за нещасні випадки на виробництві, покладає обов’язок надання соціальних гарантій робітникові, зобов’язує оплачувати лікарняні, відпустку.

Цивільно-правовий договір звільняє підприємця від обов’язку створювати умови праці, підприємець сплачує лише за результат робіт, встановлює граничні строки виконання робіт, звільняє підприємця від обов’язку оплачувати виконавцеві лікарняний, відпустку, перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, звільняє від обов’язку сплачувати страхові внески.

Існує думка, що сам факт укладання цивільно-правового договору між підприємцем та виконавцем, упереджує обов’язок підприємця сплачувати компенсації за нещасні випадки на виробництві, «захищає» підприємця від Державної інспекції з питань праці та від накладення штрафу в розмірі мінімум 96 000 гривень.

Проте на практиці, не кожен правник розуміє специфіку цивільно-правового договору та трудового договору. Наразі в судовій практиці трапляються випадки визнання цивільно-правого договору трудовим. Як наслідок виконавець переходить у статус робітника і отримує право на компенсації моральної шкоди та шкоди завданої здоров’ю, а Державна інспекція з питань праці отримує підстави для накладення шалених штрафів:

▪за кожного працівника, щодо якого було допущено допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на півставки (якщо він працює повний робочий день) виплати заробітної плати без відрахування податків, порушення строків виплати зарплати працівникам більш ніж на один місять 96 000 гривень;

▪за кожного працівника при недотриманні  мінімальних державних гарантій оплати праці, а саме: робота вночі/вихідні/святкові дні. – 32 000 гривень;

▪за незаконне звільнення працівників  – від 34 000 гривень, до 54 000 гривень.

Дехто з представників юридичних осіб намагалися уникати перевірок шляхом недопущення перевіряючих до офісу/цеху/майданчика робіт, проте не варто забувати що інспектор з питань праці наділений правом накладати штраф в розмірі 320 000 гривень за недопущення перевіряючого до об’єкту.

Підкреслюємо, що для усунення ризиків необхідно укладати договір на виконання робіт, який міститиме всі специфічні юридичні конструкції властиві саме цивільно-правовому договору і профільні юристи Міжнародної правової компанії BOND INTELLECT GROUP  (BIG) Вам у цьому допоможуть.

 

Звертайтеся до Юридичної компанії BIG за першою БЕЗКОШТОВНОЮ консультацією саме зараз!